"Методика проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа" - корисно знати! (Витяги з посібника)

1. Основні поняття і термінологія
Психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа (далі ПФИП) – процедура застосування спеціальних знань, пов'язана з використанням технічних засобів, які не завдають шкоди життю і здоров'ю людей, забезпечує здійснення аналізу динаміки психофізіологічних реакцій людини у відповідь на запропоновані стимули, з метою перевірки достовірності інформації, повідомленої респондентом.
Поліграф – технічний пристрій, що дозволяє відслідковувати динаміку фізіологічних реакцій респондента у відповідь на запропоновані стимули за рахунок переведення фізіологічних показників респіраторної, электрокожной, серцево-судинної активності і так далі в електричні сигнали, які відображаються у вигляді графіків.
Процедура дослідження – основний етап ПФИП, що передбачає пред'явлення респондентові стимулів, об'єднаних в блоки запитань і тести, в особливому, методично обумовленому порядку, зв'язаному із застосуванням поліграфа.
Респондент – фізична дієздатна особа, яка добровільно приймає рішення про проходження процедури ПФИП, яке підтвердило у письмовій формі свою згоду на участь у ПФИП.
Поліграфолог – особа, що пройшла спеціальну підготовку в галузі проведення досліджень з використанням поліграфа і має документ, що посвідчує його право на ведення професійної діяльності у даній сфері.
Замовник – юридична або фізична особа, за чиєю ініціативою проводиться ПФИП.
Висновок за результатами ПФИП – висновок з питань, поставленим перед поліграфологом, яке видається замовнику в письмовому вигляді.
Матеріали ПФИП – висновок поліграфолога, перелік питань, заданих респондентові в процесі тестування на поліграфі; поліграми; аудіо - та /або відеозапису, зроблені в ході ПФИП.
3. Принципи організації і проведення ПФИ
Проведення ПФИП ґрунтується на принципах законності, дотримання прав і свобод людини і громадянина, а також незалежності поліграфолога, що проводить ПФИП, об'єктивності, всебічності і повноти досліджень, що проводяться із застосуванням сучасних досягнень науки і техніки.
ПФИП повинно проводитися тільки при наявності відповідного замовлення і тільки в межах кола питань, визначеного замовником. Ініціатива ПФИП також може належати і самому респондентові, у відношенні якого, на його думку, були висунуті безпідставні звинувачення або підозри.
ПФИП здійснюється з дотриманням принципів гласності та добровільності, які виражаються в завчасне сповіщення респондента про можливості, терміни, цілях і порядку проведення ПФИП, що передбачає отримання від респондента письмової заяви про його згоду (незгоду) на участь у ПФИП. При цьому поліграфолог зобов'язаний перевірити, що згода респондента дійсно добровільне (не є наслідком примусу чи тиску з боку сторонніх або зацікавлених осіб).
Забороняється здійснення дій, що принижують честь респондента, його людську гідність або створюють небезпеку для його життя і здоров'я, а також примушування до дачі згоди на участь у ПФИП (задекларовані статтями 8-10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод).
3.5 Респондент має право відмовитися від ПФИП на будь-якому його етапі і не давати пояснень щодо причин виникнення у нього тих чи інших реакцій.
Відмова від участі в ПФИП не може служити підставою для прийняття будь-яких заходів, що порушують права респондента, передбачені чинним законодавством, і не є свідченням приховування респондентом запитуваної інформації.
Інформація, отримана в процесі проведення ПФИП, а також міститься в матеріалах ПФИП, не підлягає розголошенню без згоди респондента, за винятком випадків, передбачених чинними нормативними актами.
Умови зберігання і використання матеріалів ПФИП повинні виключати можливість їх втрати, спотворення чи несанкціонованого доступу до них.
4. Умови організації та проведення ПФИП
Організаційне забезпечення ПФИП на всіх етапах його проведення здійснює замовник.
Замовник у порядку, передбаченому чинним законодавством, надає поліграфологові інформацію і матеріали, необхідні для проведення ПФИП, характер і обсяг яких визначає поліграфолог.
Дата і час проведення ПФИП визначається поліграфологом спільно з замовником з урахуванням часу, необхідного для підготовки і проведення ПФИП.
З метою забезпечення якості діяльності, незалежно від обсягу підлягають вирішенню завдань, поліграфологові не рекомендується проводити процедуру дослідження із застосуванням поліграфа більше трьох осіб на день.
На замовника покладається обов'язок із забезпечення прибуття особи, стосовно якої планується проведення ПФИП, у встановлений час і місце, а також забезпечення безпеки та комфортності приміщення, в якому проводиться ПФИП.
У разі присутності при проведенні ПФИП замовник повинен суворо слідувати інструкціям, отриманим від поліграфолога, не втручатися в його дії, не робити яких-небудь зауважень або заяв без погодження з поліграфологом.
З метою підвищення результативності ПФИП його слід проводити в умовах, що виключають спілкування респондента з особами, безпосередньо не задіяними в організації і проведенні дослідження. Рішення про присутність у приміщенні, в якому проводиться ПФИП, інших осіб крім поліграфолога і респондента, приймається поліграфологом спільно із замовником відповідно до вимог чинного законодавства.
Оптимальна тривалість процедури дослідження становить від 2 до 3 годин. При великому обсязі завдань, поставлених на вирішення поліграфолога, ПФИП слід проводити поетапно, бажано в різні дні. Процедуру дослідження із застосуванням поліграфа доцільно проводити в першій половині дня (після гарного сну і легкого сніданку респондента). Вкрай небажано проводити дослідження після 18 годин і категорично забороняється проводити дослідження в нічний час (з 22 до 6 годин).
Протипоказання проведення ПФИП:
- Повне або часткове порушення слуху;
- Нездатність говорити;
- Респонденти молодше 12 років (дослідження респондента старше 12 років, але не досягла 16-річного віку, здійснюється лише за наявності письмової згоди його законного представника);
- Фізичне або психічне виснаження респондента, а також, коли респондент знаходиться в стані сонливості, відчуженості або неконтрольованого перезбудження, не може координувати свої рухи тощо;
- Психічне або соматичне захворювання у гострій фазі, а також у разі загострення хронічних захворювань, особливо пов'язаних з порушенням серцево-судинної або дихальної діяльності;
- Гострий больовий синдром;
- Епілепсія (об'єктивний ознака – наявність різноспрямованих рубців на лобі як наслідки епілептичних припадків у минулому);
- Менше доби після вживання сильнодіючих психоактивних речовин (наркотичних засобів чи сильнодіючих лікарських засобів), седативних засобів (снодійні), альфа-блокаторів (препаратів, що знижують артеріальний тиск) або наявних явних ознак вживання названих речовин;
- Стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або явні ознаками абстиненції (похмільного синдрому);
- Вагітність (в ранніх термінах вагітності необхідно підтвердження довідкою лікаря);
- З метою прогнозування можливих дій або намірів респондента, не підкріплених конкретними даними;
- У разі, коли поліграфолог перебуває в службовій або іншій залежності від обвинуваченого, а також при наявності інших обставин, що дають підставу вважати, що поліграфолог особисто, прямо чи опосередковано, зацікавлений у необ'єктивному кінець ПФИП.
- При наявності причин, що перешкоджають проведенню ПФИП, дослідження призупиняється. Питання про його поновлення вирішується поліграфологом спільно з замовником залежно від можливості усунення причин, що перешкоджають проведенню ПФИП.
При проведенні ПФИП в обов'язковому порядку повинна здійснюватися аудиовидеозапись в установленому чинним законодавством порядку (на всіх етапах ПФИП, від початку і до кінця кожного етапу ПФИП).
5. Завдання, які вирішуються при проведенні ПФИП
Метою ПФИП є перевірка достовірності повідомленої респондентом інформації.
Досягнення мети ПФИП забезпечується шляхом послідовного вирішення низки завдань:
- По актуалізації образів, що зберігаються в пам'яті респондента, за рахунок пред'явлення стимулів, підібраних і систематизованих у визначеному порядку;
- Аналізу динаміки фізіологічних реакцій респондента у відповідь на запропоновані стимули;
- Виділення сукупності стимулів, ситуаційно значущих для респондента;
- Визначення ступеня інформованості респондента про подію і його деталях, що послужило приводом для проведення ПФИП.
Залежно від які підлягають вирішенню завдань, ПФИП може проводитися:
- При здійсненні оперативно-розшукової діяльності відповідно до вимог законодавства України, що регламентує даний вид діяльності;
- При здійсненні судочинства у відповідності з вимогами процесуального законодавства України;
- При вступі на державну службу та її проходження згідно з вимогами законодавства України;
- При регулюванні трудових та інших, безпосередньо пов'язаних з ними відносин відповідно до вимог трудового законодавства і нормативних актів, що регламентують окремі сфери життєдіяльності суспільства;
На запит фізичних чи юридичних осіб щодо членів їх сімей або співробітників;
- За запитом респондентів, бажаючих підтвердити свою непричетність.
Так як ПФИП є одним з елементів комплексної перевірки достовірності інформації, повідомленої респондентом, отримані при його проведенні відомості підлягають оцінці уповноваженими на те особами згідно із загальними правилами, встановленим чинним законодавством, не дозволяють надавати відомостями, отриманими з будь-якого джерела, пріоритетне значення.
6. Обов'язки поліграфолога
Робота поліграфолога здійснюється з дотриманням Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основних свобод, Кодексу законів про працю України, Законів України "Про державну службу", "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про міліцію", "Про оперативно–розшукову діяльність", "Про захист персональних даних", "Про інформацію" та інших нормативно–правових актів.
Поліграфолог зобов'язаний:
- Проводити ПФИП тільки після власноручного заповнення заяви про згоду респондента, з попередньою перевіркою добровільності згоди, відсутності примусу чи тиску з боку сторонніх або зацікавлених осіб;
- Ознайомити респондента з тематиками питань, які будуть задані йому в ході процедури ПФИП;
- Припинити проведення ПФИП в разі погіршення самопочуття респондента; відмови від респондента проведення ПФИП; недотримання респондентом інструкцій поліграфолога, обумовлених методичними вимогами до проведення ПФИП;
- Дати роз'яснення з технології і організації проведення ПФИП;
- Представити замовнику висновок за результатами ПФИП і матеріали ПФИП;
- Зберігати в таємниці інформацію, яка стала йому відома у зв'язку з проведенням ПФИП, за винятком випадків, коли передача такої інформації здійснюється згідно з законодавством України.
Поліграфолог повинен:
- Знати основи психофізіології та професійно володіти основними методами проведення ПФИП;
- Вміти професійно поводитися з поліграфом, на якому проводиться дослідження;
- Вільно володіти мовою, на якому проводиться ПФИП при роботі без перекладача (при необхідності – елементами спеціальної термінології, сленгу, жаргону, діалекту, який властивий респондентові);
- Ясно і чітко виражати свої думки при спілкуванні з респондентом (пояснюючи що - небудь, говорити по суті, уникаючи вживання малозрозумілих для респондента спеціалізованих термінів);
- Проявляти наполегливість і не випускати з своїх рук ініціативу під час проведення ПФИП;
- Припиняти багатослівність респондента, добиватися від нього коротких, але змістовних відповідей на запитання;
- Бути пильним, виявляти будь-які зміни в поведінці респондента;
- Творчо змінювати тактику проведення ПФИП у відповідності з обстановкою, що надходить інформацією або динамікою стану респондента;
- Проявляти витримку і такт, доброзичливість і шанобливе ставлення до респондента; створювати ділову і в той же час, спокійну і довірчу атмосферу протягом усього дослідження;
- Бути охайно одягненим (без яскравих і/або дорогих аксесуарів, без різких парфумерних запахів);
- Своїми діями і виглядом демонструвати високий рівень професіоналізму;
- Приступати до дослідження в належному фізичному та психічному стані.
7. Вимоги до поліграфів для проведення ПФИП
Обладнання
Всі реєстраційні канали поліграфа повинні бути незалежними (окремі датчики), а також, виключати взаємний вплив один на одного (екранування).
Поліграф повинен містити не більше 7-8 реєстраційних каналів (для можливості одночасного відстеження показників);
Поліграф обов'язково повинен містити 2 основних реєстраційних каналу високого рівня достовірності (виключають можливість свідомого спотворення показників):
- Канал электрокожной активності, що показує динаміку провідності шкіри (шкірно-гальванічної реакції) та опору шкіри (шкірного опору) экзосоматическим методом; тип датчика – електроди (позолочені або посріблені).
- Канал периферичної серцево-судинної активності, що показує динаміку частоти серцевих скорочень і тонусу судинної стінки артеріол (артерій) экзосоматическим методом; тип датчика – світлодіодний (фотоплетизмографический) або мембранний перетворювач (пьезоплетизмографический).
Поліграф обов'язково повинен містити основні реєстраційні канали середнього рівня достовірності (не виключають можливості свідомого викривлення показників) – канал респіраторної активності, що показує динаміку глибини і частоти дихання, в кількості 2 штук: "торакальний" (грудної) і "абдомінальний" (черевної). Тип датчика – пневматичний сильфон або мембранний перетворювач (пьезокерамика).
Поліграфи також можуть містити допоміжні реєстраційні канали:
- Канал центральної серцево-судинної активності, що показує динаміку частоти серцевих скорочень і тонусу судинної стінки магістральних артерій (вен) экзосоматическим методом; тип датчика – пневматична манжета для вимірювання кров'яного тиску (плечова або пальцева) або мембранний перетворювач (пьезокерамика);
- Канал акустичної активності, що дозволяє фіксувати гучність, час, тембр відповідей і малопомітні звуки (артефакти і протидії); тип датчика – мікрофон, який фіксує всі типи артефактів або ларингофон, що виключає "зовнішні" артефакти;
- Канал м'язової активності, що дозволяє фіксувати малопомітні рухи м'язів тіла; тип датчика – пневматична подушка або мембранний перетворювач (пьезокерамика);
- Канал мімічної активності, що дозволяє фіксувати малопомітні рухи м'язів обличчя; тип датчика – мембранний перетворювач (пьезокерамика).
Програмне забезпечення
Програмне забезпечення поліграфа має давати можливість фіксувати мінімум такий обсяг інформації:
- Ідентифікаційні дані респондента;
- Дату і час проведення дослідження;
- Початок та завершення запису фізіологічних реакцій;
- Встановлені налаштування чутливості датчиків;
- Маркування стимулів;
- Період пред'явлення стимулу;
- Фіксація відповідей респондента (час і категорія);
- Період запису фізіологічного реагування після пред'явлення стимулу;
- Маркування реактограмм (позначення артефактів та інше);
- Зміни в налаштуваннях (центрування, зміна рівня чутливості і масштабу);
- Запис "динамічних" фізіологічних показників (реактограмм);
- Запис "статичних" фізіологічних показників (цифрових значень).
Програмне забезпечення поліграфа має виключати можливість редагування або видалення стимулів і фізіологічних показників у раніше проведених дослідженнях (з метою припинення фальсифікацій).
У програмному забезпеченні поліграфа обов'язково повинна бути демонстраційна версія, що дозволяє проводити тільки перегляд раніше проведених досліджень (необхідно для можливості проведення якісної експертизи спеціалістом, залученими опонуючої стороною).
Інтегрування засобів аудіо та відео в програмне забезпечення поліграфа є обов'язковим за умови можливості твори запису ПФИП, починаючи з моменту входу респондента в приміщення і закінчуючи його виходом з приміщення.
18. Етапи ПФИП
Традиційно прийнято всі три етапи ПФИП проводити в один день. Однак, як показує практика, проведення дослідження в такі стислі терміни істотно знижує якість роботи поліграфолога, зважаючи мимовільного вчинення великої кількості помилок (навіть у досвідчених фахівців) або вимушеного порушення методичних правил (з причини дефіциту часу). Тому настійно рекомендується, щоб кожен етап ПФИП обіймав з одного робочого дня:
Перший етап (перший день)
Попередні заходи (отримання інформації від замовника, отримання інформації від респондента, узгодження організаційних питань із замовником, вибір приміщення для проведення ПФИП, підготовка матеріалів для дослідження);
Другий етап (другий день)
Психофізіологічне дослідження (консультування респондента, процедура дослідження);
Третій етап (третій день)
Заключні заходи (аналіз результат дослідження, складання висновків дослідження, співбесіда з респондентом).
19. Попередні заходи (перший етап)
Отримання інформації від замовника:
- Для початку треба з'ясувати у замовника фабулу події і його обвинувальну версію в загальних рисах (деталізацію необхідно проводити після ретельного ознайомлення);
- У ході ознайомлення з інформацією про респондента і подію треба уточнювати те, що замовник передбачає, а що він точно знає (інформація про респондента необхідна для складання нейтральних і контрольних питань) ;
- Поліграфологові необхідно отримати інформацію про досліджуваному подію (факти, деталі, нюанси). Збір інформації необхідно систематизувати відповідно до черговості причинно-наслідкових зв'язків (починаючи з причин і закінчуючи наслідками). В ході збору інформації по кожному факту досліджуваного події треба з'ясовувати деталі (коли і за яких обставин; кому, що відомо; хто, про що може здогадуватися і т. д.).
- Відбираючи приватні ознаки, необхідно враховувати, що в ході ПФИ аналізу підлягають тільки ті ознаки події, які однозначно повинні зберегтися у пам'яті респондента (якщо він був учасником цієї події) і є для нього високо зна - чимыми в ситуації проведеного дослідження;
- При необхідності треба узгодити з замовником зміст "фальшивих" ознак, ознайомлення з якими бажано, щоб виробляв сам замовник до початку співбесіди поліграфолога з респондентами;
- Поліграфологові треба (по можливості) самому оглянути місце події з метою знаходження приватних ознак, які повинні бути відомі тільки причетним особам (марно сподіватися на думку інших спеціалістів тому, що в сферу їх професійних інтересів може не входить те, що треба з'ясувати поліграфологові). Також треба з'ясувати у замовника інформацію для підбору помилкових ознак;
- Необхідно визначити коло підозрюваних осіб. По кожному респонденту, що ввійшов у коло підозрюваних, треба отримати загальну інформацію (факти біографії, службової діяльності, взаємин з людьми), а також детальну інформацію щодо досліджуваної події (обізнаність, твердження, припущення і т. д.);
- Оптимально, щоб дослідження проводилося тільки щодо одного випадку. Допустиме в межах однієї процедури дослідити декількох випадків, якщо вони взаємопов'язані між собою;
- Не бажано досліджувати одночасно кілька незалежних випадків тому, що висока ймовірність зниження рівня сприйняття другорядних тим за рівнем їх ситуаційної значущості для респондента. При таких обставинах треба проводити кілька досліджень, починаючи з максимально значущої теми;
- З урахуванням вищевикладеного необхідно деталізувати цілі/завдання дослідження. Додавання нових задач для дослідження і/або деталізація колишніх завдань в день проведення дослідження забороняється тому, що доопрацювання і коригування потребує витрат великої кількості часу і сил;
- Всі загальні і приватні ознаки досліджуваного події поліграфологові треба систематизувати за категоріями обізнаності респондентів з ними: "відомі" і "не відомі" (з метою визначення груп методів проведення дослідження).
Отримання інформації від респондента:
- Традиційно інформацію від респондентів прийнято отримувати в ході усної співбесіди. Як показує практика, продуктивної альтернативою отримання інформації може бути оформлення респондентами "пояснювальній" у письмовій формі;
- Ефективність отримання інформації у формі пояснювальної підвищується, коли вона заповнюється респондентом власноруч; коли обізнаність з приватними ознаками не тільки підтверджується або заперечується, але і супроводжується описом припущень (здогадок, умовиводів); коли кожен відповідь респондента завіряється його особистим підписом. По суті письмове заповнення респондентом пояснювальній замінює обговорення питань безпосередньо перед початком процедури дослідження;
- Після заповнення пояснювальних респондентам необхідно роздати для ознайомлення пам'ятки, в яких повинен бути вказаний перелік бажаних і неприпустимих дій, показань і протипоказань (у першу чергу необхідно з'ясувати у респондентів наявність або відсутність протипоказань). Текст пам'ятки респонденти повинні забрати з собою після того, як власноруч підпишуться у пояснювальній про факт її отримання та ознайомлення із змістом. Такий порядок дій дає поліграфологові основа в ході проведення процедури дослідження викрити респондента в умисному протидію (у разі дотримання ним вимог, викладених а пам'ятці);
- Далі респондентам треба роздати бланки з текстом добровільної згоди на проходження ПФИ, з якими їм пропонується ознайомитися і, в разі підтвердження, запевнити власноруч (написати повністю прізвище, ім'я, по батькові, дату і поставити підпис);
Примітка
- Добровільна згода має містити підтвердження використання персональних даних респондента, а також згоду на проведення аудиовидеосъемки;
- Добровільна згода неповнолітнього має бути письмово підтверджене його опікуном;
- Необхідно переконатися, що свою згоду на проходження ПФИП респондент дійсно дає добровільно.
- У разі одночасного заповнення документів в одному приміщенні у респондентів не повинно бути можливості для обміну думками;
- На завершення слід розповісти респондентам у загальних рисах принцип роботи поліграфа (з метою розвіяти сумніви непричетних щодо побоювань допущення помилки, а причетних увергнути в стан безвиході, зважаючи на марності їх спроб у приховуванні інформації). У підсумку всі респонденти до дня проведення дослідження зможуть більш чітко сформувати власну думку і прийняти певне рішення стосовно прогнозу результату майбутнього ПФИП.
Узгодження організаційних питань з замовником:
- Зміст усіх пояснювальних, а також всі нюанси подій, що відбулися в ході заповнення респондентами документів, обговорюються із замовником;
- Узгоджується черговість ПФИП, яка визначається не залежно від підозр замовника, а за сукупності таких критеріїв: вік, вид діяльності, графік роботи, стан здоров'я респондента;
- Узгоджується період часу ПФИП для кожного респондента (з розрахунку не менше 2-3 годин). Дослідження повинні відбуватися в період з 9 до 18 години. Більш пізніше час для проведення ПФИП неприпустимо внаслідок прогресії процесів розслаблення (стомлення) у всіх категорій респондентів.
Вибір приміщення для проведення ПФИП:
- Приміщення, призначене для проведення ПФИП, повинна відповідати вимогам забезпечення безпеки при проведенні дослідження;
- Площа приміщення повинна бути не менше 10 м2, висота стелі не менше 2,5 м; температура –в межах 18°-21°С, вологість 50-80%; приміщення має бути обладнано електричними розетками;
- Приміщення повинно забезпечувати комфортні умови освітленості, температури, вентиляції та шумового захисту для виконання ПФИП і перебування в ньому тривалий час;
- Підготовка приміщення до ПФИП включає в себе: визначення місця розташування кожного з учасників ПФИП в процесі його проведення; розташування меблів у приміщенні у відповідності з вимогами для проведення ПФИП; установку і налаштування комплексу апаратури, що використовується в ПФИП. При підготовці приміщення до ПФИП забороняється проводити незворотні зміни його інтер'єру;
- Інтер'єр приміщення має бути з мінімальною кількістю меблів і сторонніх предметів: у приміщенні повинен бути стіл для оформлення документів і розміщення поліграфа, два або три стільці. Стілець, на якому сидить респондент, повинен стояти так, щоб респондент під час тестування на поліграфі не бачив поліграфолога і прилад. У полі зору респондента не повинно бути предметів, які можуть відволікати його увагу (дзеркала, календарі, схеми тощо). У випадках, коли орнамент шпалер стіни, на яку повинен дивитися респондент у ході дослідження, містить відволікаючі компоненти, слід на цю стіну прикріпити аркуш формату А3, постільної кольору на рівні очей респондента;
- При виборі приміщення слід передбачати, при можливості, наявність поруч туалетної кімнати;
- Поблизу приміщення для ПФИП повинні бути відсутніми електротехнічні пристрої, що створюють перешкоди різного роду (трансформаторні будки, ліфти, зварювальні апарати тощо). Слід, по можливості, виключити появи неочікуваних акустичних перешкод (телефонні дзвінки, прибирання приміщень, ремонтні роботи та ін.);
- Ступінь придатності приміщення для проведення ПФИП визначається поліграфологом.
24. Принципи аналізу та прийняття рішення за результатами ПФИП (третій етап)
Аналіз результатів ПФИП проводяться у формі:
- Попередньої оцінки реакцій респондента безпосередньо у ході проведення процедури дослідження або після її завершення;
- Якісно-кількісної обробки результатів.
Попередня оцінка здійснюється без кількісної обробки даних, а тільки візуально за ступенем відносної вираженості фізіологічних реакцій.
Така експрес оцінка є орієнтує для вибору тактики подальшого проведення дослідження та/або заключного співбесіди з респондентом. Попередня оцінка не може використовуватися для винесення остаточного судження поліграфологом за результатами ПФИП.
Якісно-кількісна обробка результатів ПФИП зазвичай займає кілька годин і проводиться в кілька етапів:
- Загальний огляд і оцінка якості поліграм;
- Виділення, вимірювання фізіологічних реакцій;
- Ранжування реакцій, математична обробка даних.
Загальний огляд поліграм проводиться з метою оцінки їх придатності для аналізу, визначення якості запису і наявності артефактів, а також для загальної оцінки психофізіологічного стану респондента під час проведення процедури дослідження. Першочерговими є свідчення реєстраційних каналів високого рівня достовірності.
Застосування програм ручної обробки, як правило, обмежує можливості використання поліграфологом алгоритмів статистичного порівняння. Комп'ютер може через дуже малі проміжки часу проводити цілий ряд різних імовірнісних аналізів, які в якості вихідних даних використовують більш точно виміряні показники, ніж поліграфолог зможе зробити це вручну. Таким чином, поліграфологові належить вибирати між показниками, наданими комп'ютером, і результатами, які отримані після ручної обробки поліграми. При якісному зніманні фізіологічних параметрів точність комп'ютерного прогнозу, як правило, набагато перевершувати дані, отримані оператором вручну. Тому в комп'ютерних поліграфних системах стали широко використовуватися автоматизовані способи обробки психофізіологічної інформації. Однак вказувати у висновку результати автоматизованого обрахунку допустимо тільки в тих випадках, коли виробник програмного забезпечення офіційно використовує загальновідомі математичні алгоритми (неприпустимо використання непатентованих алгоритмів), за якими проводиться обробка результатів дослідження.
Примітка
В останні роки все більше поліграфологів в своїй роботі використовують 3 - бальну систему, вважаючи її більш раціональною. Такий практичний підхід обґрунтовується тим, що застосування таких оціночних критеріїв як "значно" та/або"трохи" не допустимо, так як є наслідком суб'єктивного трактування спеціаліста.
У разі використання МНПВ застосовується така ж система ранжирування, як і для МКВ, за винятком того, що за основу порівняння в парі беруться реакції на перевірочний питання, який викликав мінімальну реакцію серед перевірочних питань в цілому по тесту. Порівняння реакцій потім проводиться для будь-якого цікавить перевірочного питання.
У разі використання МВСІ ранжування реакцій здійснюється в межах ряду варіантів на кожне питання. Критерій присвоєння рангів наступний: найбільш вираженій реакції у рядку присвоюється "ранг 1", другий за величиною – "ранг 2", наступною (по спадній) – "3" і т. д. Таким чином, мінімальної реакції присвоюється найбільший ранг.
При використанні комп'ютерних програм ця процедура здійснюється автоматично на основі об'єктивних кількісних критеріїв відмінності реакцій. Отримані у результаті експертної оцінки значення рангів можуть бути введені в комп'ютер (у певній послідовності, передбачуваної відповідною програмою математичної обробки даних) і піддані подальшій обробці.
Аналіз результатів і прийняття рішення оптимально проводити з урахуванням динаміки зміни статичного показника (наприклад, шкірного опору):
- В якості базових критеріїв оптимально брати три динамічних показника: електро-шкірний активність (КГР), периферична серцево – судинна активність (ФПГ та/або ППГ), дихальна активність (ВДХ і НДХ) і, як мінімум, один статичний показник – електро-шкірний активність (шкірне опір);
- Шкірне опір, як статичний показник фізіологічного реагування, повинен пред'являтися в абсолютних цифрових значеннях;
- Додавання шкірного опору (КС) в перелік базових критеріїв дозволяє виробляти як "самостійний", так і порівняльний аналіз фізіологічного реагування;
- Під "самостійною" розуміється аналіз зміни рівня шкірного опору в порівнянні з рівнем реагування на попереднє питання;
- Збільшення цифрових значень шкірного опору свідчить про низьку ступеня значущості стимулу (амплітуда реактограмм повинна бути низького рівня), що може інтерпретуватися як підтвердження інформації;
Примітка
При відсутності ситуаційно значимих стимулів рівень шкірного опору повинен збільшуватися (відбувається поступове випаровування рідкої частини поту з шкірної поверхні).
- Зменшення цифрових значень шкірного опору свідчить про високий ступінь значущості стимулу (амплітуда реактограмм повинна бути високого рівня), що може інтерпретуватися як приховування інформації. В разі, коли пред'являється питання, на який респонденту немає сенсу брехати, – інтерпретується як "емоційна правда";
- Відсутність зміни цифрових значень шкірного опору свідчить про середній ступінь значимості стимулу (амплітуда реактограмм повинна бути середнього рівня), що може інтерпретуватися як "під питанням";
- За таким принципом аналізуються як перевірочні та контрольні питання, отже, цей принцип інтерпретації застосовується при аналізі всіх методів ПФИ;
- У разі відсутності в тесті (блоці питань) контрольних питань (МВСІ, МНПВ), прийняття рішення за ступенем значущості перевірочного питання є не суб'єктивним, а об'єктивно аргументованим;
- У разі наявності в тісті (блоці питань) контрольних питань (МКВ), аналіз результатів та прийняття рішення здійснюється в три етапи (на відміну від традиційного підходу, при якому існує тільки один етап порівняльного аналізу реагування на перевірочні та контрольні питання);
- По–перше, проводиться самостійний аналіз реагування на перевірочний питання. По–друге, виробляється самостійний аналіз реагування на контрольне запитання. І тільки після цього (третє) проводиться порівняльний аналіз реагування на контрольний і контрольний питання;
- У випадку, коли результат одного з етапів аналізу не збігається з двома, – приймається рішення невизначений результат (умовно "під питанням");
- Підсумковий результат по всьому дослідження також приймається на основі динаміки зміни рівня шкірного опору. Для цього результати аналізу всіх перевірочних питань дослідження розподіляються на три групи: "приховування" (зі зниженням КС), "підтвердження" (із збільшенням КС), "під питанням" (без зміни КС). Група "під питанням" підсумовується з тією групою, до якої кількість результатів більше. Наприклад, "приховування" – 27, "підтвердження" – 9, "під питанням" – 4. Підсумовується результат груп "приховування" та "під питанням" (27+4=31). Далі способом пропорції вираховується відсоток достовірності результату дослідження ((31 х 100) : 40 = 77,5% );
- У випадках, коли підсумковий відсоток достовірності нижче 75%, бажано провести додаткове дослідження (на підставі аналізу вже проведеного дослідження). Додаткове дослідження бажано проводити на наступний день (у першій половині дня).
Рішення, прийняте поліграфологом, за результатами ПФИП, насамперед, повинно ґрунтуватися на даних об'єктивної якісно-кількісної обробки фізіологічних реакцій респондента. Отримавши відповідні дані, поліграфолог повинен:
- Оцінити стійкість реакцій на питання в різних предъявлениях одного і того ж блоку питань тесту, групи тестів, складених по одній темі;
- Проаналізувати реакції на предмет виключення ознак протидії процедурі дослідження з боку респондента;
- Оцінити відповідність формулируемых поліграфологом висновків іншої наявної в його розпорядженні інформації, що стосується особистості респондента і ситуації, що послужила приводом для проведення ПФИП;
- Проаналізувати ймовірність прояву реакцій на ваші питання замовника з інших причин, не пов'язаних з умисним приховуванням інформації респондентом.
Крім того, поліграфологові необхідно мати на увазі наступне:
- Несправжній негативний висновок може бути зроблений внаслідок кваліфікованого протидії з боку респондента;
- Хибнопозитивні помилки, як показує багаторічний досвід застосування поліграфа, позитивно корелюють з рядом соціально-психологічних рис респондента, таких як хороші освіта, походження із середніх соціальних верств, занепокоєння за свою репутацію, хвороблива реакція на висунуті звинувачення і т. п.
25. Складання висновку дослідження
Висновок поліграфолога можливо в двох форматах: розгорнутому і скороченому. Розгорнутий формат висновку повинен складатися з наступних обов'язкових пунктів в послідовності, викладеній нижче:
- Дата (початку та закінчення);
- Відомості про поліграфолога (ф.і.про., базова освіта, номер і дата видачі свідоцтва про спеціалізацію, досвід практичної роботи поліграфологом);
- Підстава для проведення ПФИП (замовлення фізичної або юридичної особи, постанова слідчого із зазначенням ф.і.про.);
- Відомості про респондента (ф.і.про. повністю, дата народження);
- Розділ 1 "Питання, поставлені на дозвіл ПФИП" (мета дослідження);
- Розділ 2 "Загальні питання організації та проведення ПФИП" (вказати, що респондент заявив про своє бажання пройти дослідження, що він особисто підтвердив, підписавши свою заяву про добровільну згоду);
- Розділ 3 "Дослідження: Об'єкт і Предмет. Наукові основи. Використане обладнання та методики";
- Пункт 3.1 (вказати, що є об'єктом, предметом і метою дослідження);
- Пункт 3.2 (вказати наукове обґрунтування ПФИП);
- Пункт 3.3 (вказати місце, час, умови при яких респондент давав свої письмові пояснення по фабулі події, а також перелік питань, на які він давав відповіді);
- Пункт 3.4 (вказати: місце проведення ПФИП з деталізацією до номера кабінету; час проведення ПФИП з точністю до хвилини; умови проведення ПФИП; період часу, витрачений на аналіз результату ПФИП; час надання результату ПФИП);
- Пункт 3.5 (вказати про цілі і зміст попередньої бесіди – інтерв'ю з респондентом);
- Пункт 3.6 (вказати модель поліграфа, його серійний номер, програмне забезпечення, всі види комп'ютерної, друкованої, аудіо та відео техніки, що застосовувалася в ході ПФИП);
- Пункт 3.7 (вказати перелік датчиків поліграфа і ПФ показників респондента, які реєструвалися в ході проведення ПФИП);
- Пункт 3.8 (вказати перелік категорій питань, які пред'являлися респондентові в ході ПФИП, а також розписати їх функціональне призначення);
- Пункт 3.9 (указати на специфіку методу контрольних запитань і принципи порівняльного аналізу);
- Пункт 3.10 (указати на специфіку методу нейтрально-перевірочних питань і принципи порівняльного аналізу);
- Пункт 3.11 (указати на специфіку методу виявлення приховуваної інформації і принципи порівняльного аналізу);
- Пункт 3.12 (указати на специфіку методу комбінування методичних прийомів і принципи порівняльного аналізу);
- Пункт 3.13 (вказати варіанти допустимих відповідей респондента; кратність пред'явлення перевірочних питань в ході ПФИП);
- Пункт 3.14 (розписати індивідуальну специфіку реагування респондента на контрольні та перевірочні питання дослідження).
Розділ 4. "Хід і результати дослідження"
- Вказати манеру поведінки респондента в ході проведення ПФИП; з допомогою якого поліграфа і якого були зафіксовані реактограммы дослідження;
- Вказати перелік поставлених запитань та отриманих відповідей, із зазначенням приховування або підтвердження інформації, на які були зафіксовані достовірні реакції;
- Розписати в додатку пояснюючу інформацію про категорії питань, виділених різними шрифтами.
Розділ 5. "ВИСНОВКИ"
- Вказати, що висновки за результатами проведеного ПФИП, сформовані на підставі отриманих фізіологічних реакцій і носять імовірнісний характер;
- Охарактеризувати поведінкові особливості респондента в ході проведення ПФИП, а також спроби протидії процедурі дослідження (у разі їх наявності);
- Охарактеризувати динаміку стану респондента в ході проведення ПФИП;
- Зробити висновок щодо кожного питання, поставленого на дозвіл ПФИП (див. Розділ 1);
- Обґрунтувати висновок кожного з питань, поставлених на вирішення ПФИП. Обґрунтуванням є інтерпретація реакцій та відповідей, отриманих на відповідні питання дослідження (див. Розділ 4).
Додаток 1. "Перелік всіх тестів і всіх питань ПФИП" (вказати всі питання дослідження у порядку і позначеннях категорій, що відповідають ЗА поліграфа).
Додаток 2. "Аудиовидеозапись процедури ПФИП".
2. Зберігання і використання результатів ПФИП із застосуванням поліграфа
Інформація, викладена в завданні на проведення дослідження, у заяві про добровільну згоду на участь у проведенні дослідження, в ув'язненні, а також міститься на носіях аудиовидеозаписи, належить до категорії конфіденційної.
Порядок обліку, зберігання, використання та знищення висновків, складених за результатами ПФИ із застосуванням поліграфа, а також інших документів і носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, здійснюється у відповідності з чинним законодавством.
Висновки про результати дослідження, заяви про добровільну згоду, а також носії аудиовидеозаписи зберігаються у поліграфолога не менше трьох років і знищуються в порядку, встановленому законодавством. Респондент має доступ до всіх перерахованих матеріалів протягом всього терміну їх зберігання.
26.5. Будь-які інші можливі матеріали, які використовувалися для проведення ПФИП (графіки, діаграми, чернетки) не накопичуються на будь-яких видах носіїв, а відразу знищуються.
3. Висновок
Порядок проведения ПФИП, содержащийся в настоящем пособии, в целом охватывают все этапы организации исследования с учётом необходимости решения вопросов, чаще всего возникающих на практике.
Далеко не все детали и профессиональные нюансы работы полиграфолога нашли своё отражение в пособии, так как при его подготовке ставились задачи как по  обобщению материала для лиц, осваивающих новый вид профессиональной деятельности, так и задачи по унификации методических рекомендаций по проведению ПФИП независимо от того, кем и на каком основании оно было инициировано, кем и в  отношении кого проводится.
Авторський колектив сподівається, що допомога, що узагальнює багаторічний досвід використання поліграфа в Україні, буде затребуване працівниками державних і комерційних організацій, а також усіма, хто зацікавлений у розвитку вітчизняної поліграфології.